Польські перевізники більше двох тижнів блокують рух вантажного транспорту на кордоні з Україною, через що у чергах стоять майже 3 тисячі фур. Їхня основна вимога — повернути систему дозволів для українських перевізників, які Євросоюз скасував влітку минулого року. Кожен день простою через страйк завдає мільйонних збитків компаніям. DiFFreight проаналізував позиції різних сторін конфлікту і розібрався, до чого може призвести страйк на польському кордоні.
Страйк на пункті пропуску «Медика — Шегині»
У червні 2022 року Україна та Європейський Союз підписали угоду про так званий «транспортний безвіз». Аналогічний документ підписала й Молдова. За умовами цієї угоди скасовується необхідність українським перевізникам отримувати відповідні дозволи для здійснення двосторонніх і транзитних перевезень в країни ЄС та дозволяє уникнути зупинки експорту української продукції через автомобільні пункти пропуску. «Транспортний безвіз» мав працювати рік, але наразі дію угоди продовжили до липня 2024 року.
З 6 листопада польські перевізники розпочали безстроковий протест. Їхні головні вимоги до уряду України — повернення практики дозволів для українських перевізників і заборона українським компаніям реєструвати свої філії в ЄС. Страйк призвів до повної зупинки руху на трьох прикордонних пунктах пропуску між Польщею та Україною: «Дорогуськ — Ягодин», «Корчова — Краківець», «Гребенне — Рава-Руська». А з 23 листопада до польських перевізників долучилися фермери й почали блокувати четвертий пункт пропуску «Медика — Шегині».
Загалом польські перевізники висунули Україні шість вимог:
Блокування руху вже призвело до численних негативних наслідків для бізнесу в Україні та їх контрагентів за кордоном. Зокрема, суттєво зростають витрати на перевезення, що впливає на собівартість продукції та цінову конкурентоспроможність компаній.
Спостерігається зміна маршрутів, водночас збільшуються черги на словацькому і угорському кордонах. Бізнес вже повідомляє про дефіцит транспорту, зокрема й через небажання перевізників брати замовлення на час страйку. Неможливість виконати зобов'язання перед українськими та іноземними замовниками потягне за собою штрафні санкції з боку покупців, скасування подальших замовлень та втрату клієнтів.
Неможливість імпортувати необхідну сировину чи комплектуючі створює ризики для українських виробництв. Все це безпосередньо впливає на доступ населення в Україні до необхідних товарів та безперебійну роботу підприємств.
Вантажівки біля польсько-українського кордону в Дорогуську
Українські компанії через простій втрачають мінімум 1 млн гривень на день. Станом на 22 листопада збитки, яких зазнала економіка України, уже склали 400 млн євро. В Україні також намічається дефіцит критичних товарів, як, наприклад, пальне. Як прогнозують експерти, подорожчання пального призведе до зростання цін на все — від харчів до товарів широкого вжитку.
Пришвидшення інфляції матиме ефект доміно. Насамперед це стосуватиметься курсу валют через підвищення попиту. Від 3 жовтня НБУ перейшов до гнучкого режиму курсоутворення. Окрім палива застряг на кордоні й інший критичний імпорт — дрони, тепловізори, товари медичного призначення. Не проходять і гуманітарні вантажі, хоча протестувальники обіцяли їх пропускати. Скільки це може тривати — питання риторичне. За оптимістичними сценаріями, розв'язання конфлікту можливе не раніше лютого-березня 2024 року.
Українським водіям, які застрягли в Польщі, привезли їжу та гуманітарну допомогу
Після смерті другого українського водія на кордоні, Україна відправила польському МЗС офіційну ноту та почала організовувати евакуацію водіїв. Заступник міністра інфраструктури Сергій Деркач повідомив, що Україна ініціює створення моніторингової групи з боку Євросоюзу, яка має фіксувати вільний пропуск гуманітарної допомоги та умови, в яких перебувають водії в черзі.
До цього представники Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України зустрілися з колегами з Мінінфраструктури Польщі на пункті пропуску «Ягодин — Дорохуськ», проте домовитися про припинення блокади не змогли.
Єврокомісія вивчає, чи порушує блокада законодавство ЄС — зокрема, йдеться, про «транспортний безвіз» з Україною, який має діяти до червня 2024-го. Представник Європейської комісії повідомив, що Польща має забезпечити вільний рух українських вантажівок, інакше може бути покарана.
Діє: